Утеплитель

Для зменшення тепловтрат і зниження витрат на утримання житла проводять ряд робіт з теплоізоляції, якщо вони не були заплановані на етапі будівництва. І починають, як правило, з ізоляції фундаменту, вимощення і цоколя. Ризик промерзання, а, отже, і руйнування частин споруди, розташованих під землею, можна істотно знизити, надійно захистивши будову від пошкодження грунтовими водами і мінусовими температурами спорудженням зовнішнього шару утеплення.

На зміну методу утеплення піском і керамзитом приходять нові матеріали – мінеральна вата і синтетичні полімери.

Найбільш значущими характеристиками утеплювача для фундаменту є:

• теплопровідність: низький показник відповідає малій втраті тепла;
• висока щільність;
• висока міцність на стиск, щоб при зворотній засипці утеплювач не деформувався;
• низька гігроскопічність.

Розглянемо пропоновані виробниками види утеплювачів та їх відповідність вимогам проведення робіт з утеплення фундаменту.

Мінеральна вата – скловата і базальтова (кам'яна) вата:

• Скловата – не використовується, тому що це м'який матеріал і він боїться вологи;
• Базальтова вата – добре утримує форму мату, але боїться вологи, різко втрачаючи якість при намоканні.

Пінопласт або його різновид – пінополістирол – матеріал, що складається з пористих гранул, що спеклися між собою, з пустотами між ними. Має дуже низькі коефіцієнти теплопровідності та паропроникності. Мала питома вага сприяє зручності в проведенні монтажу легких плит. І все ж з часом у звичайного пінополістиролу в просторі між гранулами відбувається накопичення вологи з ґрунту, яка при замерзанні і відтаванні руйнує утеплювач.

Екструдований (екструзійний) пінополістирол. Це значно покращений вид пінопласту, що відрізняється від нього технологією виробництва гранул. Метод екструзії дозволив створити полімерний матеріал із закритопортстою структурою, з діаметром комірок в долі мм. На виході – якісний утеплювач з високою щільністю і міцністю на стиск, що, до речі, дозволяє його використання і як будматеріалу при прокладанні злітно-посадочних смуг і автодоріг, а при необхідності – в ролі несучих конструкцій.

Екструзійний пінополістирол характеризують:

• низька теплопровідність: 0,029-0,034 Вт/мК, звичайний пінополістирол: від 0,037 до 0,043 Вт/мК;
• вологостійкість: 0,2-0,4%, звичайний пінополістирол: 2%.vbybvfkrf 

Мінус екструзійного, як і звичайного пінополістиролу – його висока горючість.

Практично нульовий коефіцієнт паропроникності екструдованого пінополістиролу робить утеплювач на його основі кращим для використання при утепленні фундаменту. Служить доповненням до шару гідроізоляції, що має велике значення для перезволожених типів грунтів. Біологічна стійкість також на висоті: мурахи і миші обходять цей матеріал стороною.

Пінополіуретан і поліізоціанурат (PUR і PIR) належать до полімерів, які мають закриточарункову структуру. Головними перевагами матеріалу є його низька ступінь теплопровідності (0,022 Вт/мK) і практично нульова горючість. Цей досить новий продукт сприйняв всі позитивні характеристики перерахованих синтетичних утеплювачів, додавши погану горючість мінеральної вати. Використовується шляхом напилення матеріалу спеціальним обладнанням зі створенням безшовного шару або у вигляді панелей невеликої товщини. Метод напилення теплоізоляції дуже зручний при утепленні конструкцій складних геометричних форм. Цей варіант вважається одним з найпрогресивніших.